Блог Лук'яненко Марії Олександрівни

12 січня – 140 років від дня народження американського письменника Джека Лондона (1876-1918)

Джек Ло́ндон народився 12 січня 1876 року в Сан-Франциско, де і провів дитинство.  Він багато читав, уявляючи себе героєм пригодницьких романів. Джек став постійним відвідувачем місцевої публічної бібліотеки. Кожну книгу він буквально проковтував. Він читав уночі, читав ранком, читав, коли йшов до школи, читав по дорозі додому й знову йшов до бібліотеки за новою книгою.
      У школі щоранку учні співали хором. Одного разу, помітивши, що Джек мовчить, учителька відправила його до директора. Була довга і серйозна розмова, в результаті якої директор відіслав хлопчика назад до класу з запискою, у якій говорилося, що можна звільнити учня Лондона від співу, але замість того Джек повинен був писати твори щоранку протягом того часу, поки інші учні співали хором. Пізніше Джек Лондон приписував цьому покаранню свою здатність писати щоранку тисячу слів.
      У 13 років Лондон закінчив початкову школу, але до середньої школи ходити не міг: у родині не було грошей, щоб платити за навчання. А вже у 15 років Джек мав іти на фабрику, щоб матеріально забезпечити родину.

 Юність Лондона припала на часи економічної депресії і безробіття, матеріальне становище родини все гіршало. До двадцяти трьох років він перемінив безліч занять: був "устричним піратом" (браконьєром); інспектором рибальського патруля; матросом на шхуні "Софі Сазерленд", де брав участь у полюванні на морських котиків; робітником на джутовій фабриці; заарештовувався за бродяжництво (брав участь у поході безробітних на Вашингтон); був старателем на Алясці під час "золотої лихоманки". Це були роки змужніння і набуття життєвого досвіду, що так знадобився Лондону у подальшій літературній діяльності.
      У 1893 році Джек Лондон узяв участь у літературному конкурсі газети "Сан-Франциско колл". Його нарис "Тайфун біля берегів Японії" зайняв перше місце й приніс авторові перший гонорар - 25 доларів (знаменно, що друге й третє місця отримали студенти Каліфорнійського та Стенфордського університетів). Це спонукало Лондона серйозно задуматися над подальшими перспективами. Життєвий досвід підказував, що людині фізичної праці важко, а інколи зовсім неможливо досягти успіху в житті, на противагу людині розумової праці, яка з роками не виснажується, а набуває розквіту, духовного розвитку. І Джек Лондон усвідомлено вирішує стати письменником. Для цього він займається самоосвітою, складає вступні іспити до Каліфорнійського університету й навіть успішно вчиться упродовж одного семестру (на більше не вистачало коштів). Джек Лондон був одним з засновників анімалістичної традиції не тільки в американській, але і у світовій літературі. Зображення диких та домашніх тварин у Лондона позначається не тільки великою любов'ю до "братів наших менших", але й знанням світу тварин, їх поведінки і повадок. Найкращими серед анімалістичних творів, безумовно, були "Поклик предків" (1903), "Біле ікло" (1906), "Джеррі-островитянин" (1917), "Майкл, брат Джеррі" (1917). Саме собаки та вовки є найулюбленішими тваринами Джека Лондона (свій великий будинок у Місячній долині письменник назвав "Будинком Вовка").

ОСНОВНІ ТВОРИ: "Син вовка" (1900), "Бог його батьків" (1901), "Дочка снігів" (1902), "Поклик предків" (1903), "Біле ікло" (1906), "Морський вовк" (1904), "Мартін Іден" (1909), "Місячна долина" (1913), "Джеррі-островитянин" (1917), "Майкл, брат Джеррі"(1917).
     Багато творів Джека Лондона лягли в основу фільмів. На сьогодні відомо понад 50 фільмів за його творами.